МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО НОВОГО 2022/2023 НАВЧАЛЬНОГО РОКУ
Нормативно-правові документи щодо організованого початку нового 2022/2023 навчального року
Збірники календарних планувань з усіх предметів
Методичні рекомендації шодо організації
освітнього процесу у закладах освіти
за дистанційною формою навчання в умовах воєнного стану
Нормативно-правові документи щодо організованого початку нового 2022/2023 навчального року
Положення про центр професійного розвитку педагогічних працівників
Концепція розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти)
Положення про сертифікацію педагогічних працівників (зі змінами від 24.12.2019 р.)
Інструкція з діловодства у закладах загальної середньої освіти
Сценарії Першого уроку 2022/2023 навчальному році
Збірники календарних планувань з усіх предметів
Збірник календарно-тематичних планувань для 1 класу (НУШ) на 2022-2023 н.р.
Збірник календарно-тематичних планувань для 2 класу (НУШ) на 2022-2023 н.р.
Збірник календарно-тематичних планувань для 3 класу (НУШ) на 2022-2023 н.р.
Збірник календарно-тематичних планувань для 4 класу (НУШ) на 2022-2023 н.р.
Збірник календарно-тематичних планувань з української мови та літератури на 2022-2023 н.р.
Збірник календарно-тематичних планувань з математики на 2022-2023 н.р.
Збірник календарно-тематичних планувань з біології на 2022-2023 н.р.
Збірник календарно-тематичних планувань з хімії на 2022-2023 н.р.
Збірник календарно-тематичних планувань з фізики та астрономії на 2022-2023 н.р.
Збірник календарно-тематичних планувань з географії на 2022-2023 н.р.
Збірник календарно-тематичних планувань з інформатики на 2022-2023 н.р.
Збірник календарно-тематичних планувань з мистецтва на 2022-2023 н.р.
Календарно – тематичне планування
Міністерство освіти і науки України підготувало інформацію щодо особливостей організації нового 2022/23 навчального року та рекомендації першочергових кроків із підготовки до нього.
Відповідно до постанови КМУ від 24 червня 2022 року №711 «Про початок навчального року під час дії правового режиму воєнного стану в Україні», навчання в ЗЗСО традиційно розпочнеться в День знань (1 вересня). Освітній процес у школах триватиме до 30 червня 2023 року. Заклади фахової передвищої та вищої освіти самостійно визначають дати початку та завершення навчального року.
Крок 1: призначити комісії з обстеження закладів освіти на предмет готовності до організації навчання та забезпечення безпеки учасників освітнього процесу
До складу комісій рекомендовано включити представників регіональних підрозділів Державної служби з надзвичайних ситуацій і Національної поліції. Результатом роботи комісії є підготовка відповідного акта, що затверджується керівником адміністрації.
Крок 2: визначити форму організації освітнього процесу
Організація освітнього процесу залежить від безпекової ситуації в кожному населеному пункті. Структура та тривалість навчального тижня, дня, занять і відпочинку, а також форми організації освітнього процесу визначаються педагогічною (вченою) радою закладу освіти в межах часу, передбаченого освітньою програмою (відповідно до обсягу навчального навантаження та з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку здобувачів освіти, особливостей регіону тощо).
Освітній процес в очному режимі
Запроваджується в приміщеннях або будівлях закладу освіти тільки в межах розрахункової місткості споруд цивільного захисту, що можуть бути використані для укриття учасників освітнього процесу в разі включення сигналу «Повітряна тривога» або інших відповідних сигналів оповіщення.
Якщо потужності споруд цивільного захисту є недостатніми для укриття всіх учасників освітнього процесу, то освітній процес може бути організований шляхом розподілу навчального часу в межах годин (змін) упродовж дня, тижня, місяця або семестру.
Для підготовки роботи закладів освіти в очному режимі засновникам рекомендовано провести відповідні заходи з посилення безпеки:
· обов’язкова перевірка закладів освіти та прилеглих територій на наявність вибухонебезпечних предметів;
· перевірка готовності систем оповіщення, зокрема, доступності оповіщення для дітей із порушеннями зору та слуху;
· визначення та позначення шляхів евакуації;
· наявність обладнаного укриття для всіх учасників освітнього процесу;
· створення запасів води та медикаментів;
· проведення тренувань з учасниками освітнього процесу щодо дій у разі повітряної тривоги;
· проведення навчальних занять щодо здоров’я, збереження, надання домедичної підготовки тощо;
· підключення мережі Wi-Fi в укриттях для проведення занять (за можливості).
Освітній процес у дистанційному режимі
Запроваджується в закладах освіти на території ведення бойових дій і тимчасово окупованих територіях. Запроваджується наказом (розпорядженням) засновника закладу освіти за погодженням із керівником адміністрації (без обов’язкового укладення трудового договору про дистанційну роботу в письмовій формі, головною умовою є своєчасне виконання завдань).
Під час організації дистанційного навчання рекомендуємо використовувати матеріали Всеукраїнської школи онлайн.
В умовах дистанційного навчання заклад самостійно приймає рішення щодо зняття обмеження на максимальну кількість учнів у класі.
За дистанційною формою робота може виконуватися працівником поза робочим приміщенням, територією власника або уповноваженого ним органу, у будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.
Освітній процес за змішаною формою
Змішана форма поєднує очний і дистанційний режими. Таке поєднання підходить для різних занять: практичні та лабораторні заняття можуть проводитися в очному режимі, лекційні – дистанційно. У початковій школі бажано проводити заняття в очному режимі, адже діти потребують живого спілкування.
Форма може змінюватися впродовж навчального року в залежності від безпекової ситуації.
Крок 3: забезпечити безпеку всіх учасників освітнього процесу впродовж навчального року
Керівники закладів освіти мають бути поінформовані про персональну відповідальність за організацію безпечних умов для здобувачів освіти та всіх працівників закладу.
При організації освітнього процесу в очному або змішаному режимі слід забезпечити безумовне переривання освітнього процесу у разі включення сигналу «Повітряна тривога» або інших сигналів оповіщення. Учасники освітнього процесу повинні організовано прослідувати до споруд цивільного захисту та перебувати в них до завершення тривоги. Освітній процес може завершуватися в укритті, а після відбою тривоги учасники можуть повернутися до приміщення закладу освіти та продовжити процес навчання з урахуванням необхідного корегування.
Шановні колеги!
У цей складний для всієї держави час діти як ніколи потребують підтримки й уваги дорослих. Йдеться не лише про батьків, а й про вчителів, яким вони довіряють і до яких прислухаються.
З дітьми потрібно говорити про все… І про війну також, але не нагнітаючи та не ініціюючи зайвого, не залякуючи.
Звісно, у залежності від віку інформація та її подача має бути різною. Чим менша дитина, тим менше стресової інформації (фото, відеоматеріалів) потрібно їй повідомляти, щоб мінімізувати психологічні травми у дітей.
Для початку дуже важливо, щоб дорослі – чи то батьки, чи то вихователі або вчителі, говорячи з дітьми про вторгнення і війну, були розсудливими, спокійними. Лише тоді дитина все сприйме нормально і правильно.
Дітям варто про все говорити відверто та зрозуміло. Не приховуючи правди, не нагнітаючи ситуації і не говорячи про це по кілька разів на день. Особливо, якщо самі діти про це не запитують. Тобто достатньо один раз з дітьми поговорити про безпеку під час надзвичайних ситуацій і більше до того не повертатися, інакше всі житимуть у постійному стресі. Але якщо діти вимагають інформації, їм щось незрозумілочи просто цікаво, то важливо такі відповіді давати. Недомовок не повинно бути, адже невідомість також лякає. Не маючи інформації від дорослих, діти можуть допридумувати чи шукати її в інших джерелах.
Дітям важливо показувати і пояснювати, що дорослі будуть з ними завжди і за потреби захистять та допоможуть у тій чи іншій ситуації. Разом вони зможуть впоратися з усіма небезпеками чи негараздами.
Методичні рекомендації шодо організації
освітнього процесу у закладах освіти
за дистанційною формою навчання в умовах воєнного стану
Пріоритетом навчання в умовах війни є забезпечення комунікації із здобувачами освіти. Кожний заклад освіти має свої способи комунікації з учнями, серед яких: Classroom, Zoom, Google Meet, Skype, Viber тощо. Також педагоги можуть використовувати інформаційний ресурс освітніх платформ, сайтів, програм, які сприятимуть забезпеченню інформаційного, діяльнісно-практичного напрямів освітнього процесу.
Разом з тим вчителі можуть активно використовувати наявні електронні ресурси, насамперед Всеукраїнський розклад, Всеукраїнську школу онлайн, регіональні платформи, ресурси «Топ школи», «Центру Освіти Оптіма», «На Урок», тощо, про які раніше інформувало Міністерство освіти і науки України.
Водночас, ураховуючи умови воєнного часу, не варто розраховувати на 40-45 хвилин уроку, а зменшити його тривалість до 15-30 хвилин. Підготовку можна розпочинати з щоденних консультацій в конкретній годині для тих, кому вона потрібна. Потім підключення решти учнів, які працюють у власному темпі. Для учнів початкової школи освітній процес необхідно чергувати з фізичною активністю.
Пріоритетним завданням учителя під час дистанційного навчання в умовах воєнного стану — це створення атмосфери взаєморозуміння та взаємовиручки, сприяння самореалізації кожної дитини в умовах обмеженої можливості. Дуже важливо у цей час допомогти батькам організувати найсприятливіші умови для навчання та відпочинку школярів, акцентуючи увагу на збереженні достатньої працездатності, раціональному використанні часу, дотриманні правильного режиму навчальної діяльності.
Разом з тим наголошуємо, що рекомендується на даному етапі використовувати спрощену систему оцінювання результатів навчальної роботи учнів, здійснюючи перевірку навчальних досягнень учнів у ході усного опитування (індивідуального, групового, фронтального) або тестового контролю. Рекомендується педагогам зменшити об’єми та кількість домашніх завдань, враховуючи індивідуальні особливості школярів.
Важливим аспектом дистанційного навчання в сучасних умовах воєнного стану є його психологічний супровід. Тому педагогічним працівникам варто щоденно перед початком навчальних занять проводити мотиваційні «ранкові зустрічі» для учнів усіх вікових категорій. Адже війна – це час, коли змінюється все.
Надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг дітям з особливими освітніми потребами може здійснюватися шляхом використання дистанційних технологій. Під час проведення таких занять необхідно враховувати індивідуальні потреби та потенційні можливості дитини з особливими освітніми потребами. Проведення таких занять здійснюється за погодженням з одним із батьків згідно з індивідуальною програмою розвитку з урахуванням індивідуальних потреб і можливостей дитини з особливими освітніми потребами та за наказом керівника закладу.
Звертаємо увагу, що основною метою освітнього процесу має бути збереження досягнутих раніше результатів навчання, тому доречно розробити завдання на підтримання, збереження, закріплення набутих умінь, навичок та завдання розвиваючого характеру, а також надати рекомендації батькам щодо підтримки дитини та надання допомоги у виконанні цих завдань.
Також рекомендуємо використовувати у роботі матеріали із телеграм-каналу «Підтримай дитину» (https://t.me/pidtrumaidutuny), контент якого спрямований на мінімізацію психологічної травми у дітей.
Практичним психологам та соціальним педагогам закладів освіти варто мобілізувати свою роботу в напрямку надання психологічної підтримки і допомоги усім учасникам освітнього процесу та організації необхідної їм корекційної, реабілітаційної і соціально-педагогічної допомоги задля подолання пережитого травматичного досвіду воєнних подій. Особливо переселенцям з областей, де відбуваються бойові дії та російський агресор бомбардує і обстрілює цивільні домівки, та сім'ям військовослужбовців і сил територіальної оборони.
В умовах дистанційної освіти у період війни, зокрема, завдяки наявним активним фаховим сторінкам практичних психологів та соціальних педагогів на сторінках сайтів закладів освіти, соціальних мережах чи персональним блогам, можливо:
· організовувати і проводити онлайн консультації для батьків, педагогів (тематичні, або за запитом);
· систематично викладати просвітницьку інформацію для батьків, педагогів, учнів на сторінці практичного психолога та соціального педагога на офіційному сайті закладу освіти, із необхідними матеріалами для збереження психічного здоров’я під час війни;
· здійснювати систематичну комунікацію з батьками, педагогічним колективом, учнями за допомогою viber/telegram-чатів, на спеціально створених для цього facebook сторінках;
· рекомендувати доступні для самостійного застосування батьками методики щодо зниження рівня тривожності дітей;
· інформувати про літературу та художні фільми (мультфільми) для спільного перегляду чи прослуховування батьків і підлітків (дітей); онлайн-ресурси і канали з надання безкоштовної психологічної допомоги.
Окрім того, низку матеріалів, що постійно поповнюється, для організації психологічної підтримки дітей, розміщено на сайті Міністерства освіти і науки України за покликанням: https://mon.gov.ua/ua/news/mon-zapuskaye-informacijnukampaniyu-pro-te-yak-zaspokoyiti-ditej-pid-chas-vijni.
Дуже важливо підтримувати спілкування з батьками або особами, які їх замінюють, по можливості проводити онлайн-зустрічі, ділитися рекомендаціями та практичними порадами (Міністерство освіти і науки у співпраці з дитячим психологом підготувало серію інформаційних матеріалів «Психологічна турбота від Світлани Ройз» https://mon.gov.ua/ua/news/mon-zapuskaye-informacijnu-kampaniyu-pro-te-yak-zaspokoyiti-ditej-pid-chas-vijni).